Метод проектів

18:17, Автор Наталія Саражинська, Нет комментарий

Метод проектів – спосіб, що дозволяє ефективно спланувати дослідження, конструкторську розробку, управління і т.д. для того, щоб досягти результату оптимальним способом. Для успішної реалізації здійснюється практична діяльність, що припускає досягнення поставленої мети Проект реалізації дослідження не є проектом, а залишається дослідженням, при цьому лише організованим проектним методом.

Дослідницька діяльність учнів – така діяльність учнів, яка пов'язана з розв`язанням учнями творчого, дослідницького завдання з передбачуваним результатом, що передбачає наявність основних етапів, характерних для дослідження в науковій сфері: постановку проблеми (або виділення головного питання), вивчення теорії, пов'язаної з обраною темою, висунення гіпотези дослідження, підбір методик і практичне оволодіння ними, збір власного матеріалу, його аналіз і узагальнення, власні висновки. Будь-яке дослідження, неважливо, в якій області природних або гуманітарних наук воно виконується, має подібну структуру. Така схема є невід'ємною складовою дослідницької діяльності, нормою її проведення.

Проектна діяльність – спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність, що має загальну мету, узгоджені методи, способи діяльності, направлені на досягнення загального результату. Неодмінною умовою проектної діяльності є уявлення про кінцевий продукт діяльності, етапів проектування (вироблення концепції, визначення цілей і завдань проекту, доступних і оптимальних ресурсів діяльності, створення плану реалізації проекту) і реалізації. Проектна діяльність має характерні для будь-якого типу діяльності атрибути – перш за все культура діяльності, що визначається традиціями, цінностями, нормами, зразками. Головна цінність проектної діяльності – завершення. Всі засоби підпорядковані досягненню результату і їх типологія має другорядне значення. Природно, на різних етапах проекту необхідно вирішувати дослідницькі завдання, інакше проект відривається від життя і стає нереальним. Але саме дослідження виконує чисто обслуговуючі функції.



Навчальне дослідження в школі і наукове дослідження. Основна особливість дослідження в школі - та, що воно є навчальним. Це означає, що його головною метою є розвиток особистості, а не отримання нового результату, як у "великій" науці. Якщо у науці головною метою є отримання нових знань, то в освіті мета дослідницької діяльності - надбання учнями функціональних навиків дослідження як універсального способу засвоєння дійсності, розвитку здібності до типів мислення високого рівня, активізації особистісної позиції учня в навчальному процесі на основі опанування суб'єктивно новими знаннями (тобто вміння самостійно отримувати нові знань, які є значущими для конкретного учня).

Тому при організації навчального процесу на основі дослідницької діяльності на перше місце постає завдання проектування дослідження. Під час проектування дослідницької діяльності учнями за основу береться модель і методологія дослідження, розроблена і прийнята у сфері науки. Ця модель характеризується наявністю декількох стандартних етапів, присутніх в будь-якому науковому дослідженні незалежно від тієї області, в якій воно розвивається. При цьому розвиток дослідницької діяльності учнів нормується виробленими світовими науковцями традиціями з урахуванням специфіки навчального дослідження.

Авторська позиція учня в навчальних дослідженнях. Головною метою організації досліджень школярів є розвиток їх дослідницької позиції, навиків аналітичного та критичного мислення. Тому, на кожному етапі потрібно дати учням певну свободу в роботі, - інакше – вибір теми або напрямку в темі дослідження, планування, вибір шляхів реалізації, включаючи й альтернативні. За умов систематичного використання навчальних досліджень робота учнів поступово перетвориться на звичну послідовність стандартних навчальних етапів. Головна перевага такого підходу – активізація пізнавальної активності учня.

Розвиток вміння співпрацювати в дослідницькій діяльності. У типовій навчальній ситуації, яка, як правило, визначає характер процесу навчання, реалізується стандартна позиційна схема «вчитель» – «учень». Перший транслює знання, другий їх засвоює; все це відбувається в рамках відпрацьованої класно-урочної схеми. Під час дослідницької діяльності учні постають перед реаліями: відсутні готові еталони знань, які так звичні для класної дошки: явища, що епізодично спостерігались в живій природі не вписуються в готові схеми, а вимагають самостійного аналізу в кожній конкретній ситуації. Це ініціює початок еволюції від репродуктивної парадигми навчальної діяльності до ситуації спільного сприймання навколишнього в основі якого схема «учень-учень». Інша схема – «наставник-молодший товариш» припускає ситуацію передачі навиків практичної діяльності, пов'язаних з освоєнням дійсності від вчителя до учня. Ця передача відбувається в тісному особистісному контакті, що зумовлює високий особистий авторитет позиції «наставник» як і фахівця, педагога, фасилітатора. Головним результатом такої схеми є розширення меж толерантності учасників дослідницької діяльності.

Сучасне розуміння суті дослідницької діяльності учнів. У розвитку дослідницької діяльності учнів є давні традиції. Так, в багатьох регіонах України створювалися і функціонували юнацькі науково-технічні клуби позашкільної освіти, малі академії наук. Діяльність багатьох науково-технічних центрів нерідко зводилася до реалізації серед старших школярів моделі функціонування академічних дослідницьких колективів, реалізації в спрощеному вигляді дослідницьких завдань лабораторій науково-дослідних інститутів. У сучасних умовах, коли актуальне питання про зниження навчального навантаження на дітей, значення терміну «дослідницька діяльність учнів» набуває дещо іншого значення. У ньому зменшується частка компоненту наукової новизни досліджень, і зростає важливість змісту діяльності, що пов'язана з розумінням дослідницької діяльності як інструменту підвищення якості освіти.

Відмінність навчальних та соціальних проектів. Головним результатом навчального проекту є інтелектуальний продукт, що встановлює ту або іншу істину в результаті процедури дослідження і представлений в стандартному вигляді. Необхідно підкреслити самоцінність досягнення істини в дослідженні як його головного продукту.
Соціальний проект має практичну значущість, оцінюється за показниками корисності результатів дослідження для місцевої спільноти або оточуючого середовища, характеристику соціального ефекту дослідження (наприклад, природоохоронний ефект). Така діяльність переслідує інші цілі (самі по собі не менш значущі) – соціальні, напрацювання соціальної практики засобами дослідницької діяльності. Прикладом успішних розробок та впровадження соціальних проектів в Україні є програма «Шлях до успіху», ініційована компанію Intel в 2009 році та підтримана Проектом розвитку ООН. Програма має 2 частини «Технології для місцевої спільноти» та «Технології і професія». Саме перша частина направлена на створення та реалізацію соціальних проектів учнями 10-16 років.

Демонстрація результатів досліджень. Оприлюднення дослідження, особливо в наш час розвитку ІКТ, має вирішальне значення у всій роботі. Наявність стандартів представлення є характерним атрибутом дослідницької діяльності і виражений достатньо жорстко на відміну, наприклад, від діяльності у сфері мистецтва. Таких стандартів в науці кілька: тези, наукова стаття, усна доповідь, дисертація, монографія, популярна стаття. У кожному із стандартів визначений характер мови, об'єм, структура. Вчитель і учні повинні із самого початку визначитися з тим в якій формі відбудеться демонстрація результатів дослідницької діяльності. Зазвичай групи учнів звітують виступаючи переж однолітками, вчителями, конкретизують і демонструють  продукт та основні етапи реалізації проекту у вигляді презентації. Результати та етапи реалізації можуть бути представлені у вигляді публікацій, тез, малюнків, фото, відео, які публікують в Інтернеті (блозі, сайті, Вікіта інш.), аналізують роботу різних груп, здійснюють самооцінку, коментують.

Специфіка реалізації проектів в початковій школі. Важливі обмеження на тематику, характер і об'єм досліджень накладають  вимоги вікової психології. Для молодшого шкільного віку характерні ще невисокий загальний навчальний рівень, низька сформованість наукового світогляду, слабкий розвиток здібності до самоаналізу, недостатня концентрація уваги. Надмірний об'єм інформації, необхідність концентруватися на послідовності дій та «тримати в полі зору» розрізнені об’єкти можуть завдати шкоди загальній меті (формування навиків навчальної діяльності та загальнийо розвиток), яка є, безумовно, головним завданням в цьому віці. Тому, далеко не кожне дослідницьке завдання, привнесене з науки, придатне для реалізації в початкових класах. Такі завдання повинні задовольняти певні вимоги, що мають Державні освітні стандарти, керуючись якими, можливо встановити загальні принципи проектування дослідницьких завдань учнів у різних областях знань та не нашкодити природному послідовному розвитку молодшого школяра.

Особливості дослідницької діяльності в дошкільній освіті та початковій школі:
У дошкільній освіті і початковій школі – формування дослідницької поведінки учнів - це засіб розвитку та становлення пізнавальних потреб, формування мотивації до навчальної діяльності; створення умов для розкриття та розвитку здібностей і обдарувань.
Цікаві та корисні дослідницькі роботи учнів, що організовуються на основі виконання експерименту, так, як вони носять скоріше ілюстративний характер та абсолютно відповідають віковим особливостям сприйняття і аналізу дійсності. Іноді вони припускають самостійне трактування особливостей результату залежно від зміни початкових умов, індивідуального сприйняття та особливостей проведення дослідження.
Відповіді на дитячі питання «Чому зірки видно вночі?», «Чому Землю називають «блакитною планетою»? «Чому сяє кільце Юпітера?», «Як обертається Місяць?» «Яка сила тримає супутники Землі на орбіті?», «Як передають сигнал із супутника?» можна дати, організувавши експериментальні дослідження, з використаннями ліхтариків, склянки з водою, дзеркала тощо.
Натуралістичні дослідження – це роботи, направлені на спостереження та якісний опис якого-небудь явища з фіксацією результату. Проблемні запитання можуть бути такими: «Як ростуть кристали?», «Як утворюються родовища солі?», «Як вода перетворюється на лід?» «Як рослина дихає?», «Як рослина шукає світло?», «Чи гріє світло світлячків?», «Як гусениця перетворюється на метелика?», «Чому від час дощу черв`яки виповзають на поверхню Землі?» «Чим нюхає черв`як?» «Як маскуються тварини?».
Ван Клив Дж. 200 експериментів / пер з англ.. – Москва – 1995 р. – 256с.

No Comment